РІЗДВЯНІ ВИХІДНІ

Починаючи з цього року, 25 грудня – свято Різдва Христового, яке ще часто називають католицьким, буде вихідним днем. Після обговорень, суперечок і вагань Верховна Рада ухвалила відповідний законопроект, який набрав чинності 2 грудня.
Народження Дівою Марією немовляти Ісуса, який прийшов на землю, щоб спасти людей всього світу, показати важливість любові, добра, співчуття та взаєморозуміння, людство святкує вже понад дві тисячі років.
Євангеліє змальовує зворушливу історію, як мати Ісуса Христа Марія, яка була у той час вагітною, та її чоловік — тесля Йосип Обручник з Назарету — прийшли до юдейського міста Вифлеєм, виконуючи наказ правителя Августа щодо явки всього населення на перепис. Оскільки у Вифлеємі зібралося дуже багато людей,
Марія та Йосип не змогли знайти місця для ночівлі, тому їм довелося шукати притулку в невеликій печері, що зазвичай використовувалася як хлів для укриття худоби від негоди. Там Марія і народила Сина Божого.
У цей вечір на небі яскраво засяяла Вифлеємська зоря, що сповіщала світу про народження Cпасителя. Тож з тих давніх часів зберіглась традиція виготовляти вифлеємську, різдвяну, зірку та прикрашати нею верхівку новорічної ялинки.
Різдво – єдине свято для всіх християн. У Святому Письмі немає посилань на точну дату народження Ісуса, тобто достовірна дата невідома, хоча були зроблені певні розрахунки. Нинішні дати святкування Різдва Христового – 25 грудня та 7 січня – склалися історично, традиційно і різняться в першу чергу через відмінності, які існують між юліанським та григоріанським календарями.
Юліанський календар, створений Юлієм Цезарем ще до народження Ісуса Христа і яким людство користувалось протягом багатьох століть, з часом виявив свою астрономічну неточність. Існують, наприклад, розрахунки, що менше ніж через століття православне Різдво за юліанським календарем треба буде святкувати не 7, а 8 січня.
Новий календар, який наближав існуючий юліанський календар до астрономічного року, запровадив Папа Римський Григорій ХІІІ, і на його честь календар назвали григоріанським. Тож, після 4 жовтня 1582 року зразу настало 15 жовтня. І з того дня в Італії, Франції, Іспанії, Португалії, Речі Посполитій цей григоріанський календар було запроваджено і в світському, і в церковному житті.
На нашій території григоріанське літочислення було запроваджене вже в часи радянської влади декретом Раднаркому: після 31 січня 1918 року наступило одразу 14 лютого. Проте Російська православна церква не прийняла цього і продовжила слугуватись юліанським календарем. Немалу роль у цьому зіграли традиції, звички народу. З того часу в повсякденному житті, разом з усім цивілізованим світом, ми користуємось григоріанським календарем, а в дні великих церковних свят, як то Різдво, Великдень – юліанським.
Приблизно 75 відсотків християнського світу — Римо-Католицька церква, більшість протестанських церков, а також частина православних, включаючи Болгарську, Грецьку, Албанську та ряд інших — святкує Різдво в ніч з 24 на 25 грудня. За юліанським календарем з 6 на 7 січня разом з Українською Православною церквою Різдво традиційно святкують Українська Греко-Католицька церква, Російська, Сербська, Єрусалимська, Грузинська православні церкви.
Що стосується офіційних вихідних на Різдво, то Україна не єдина у своєму рішенні. Наприклад, в Білорусі та Молдові враховані права всіх вірян і вихідними днями є і 25 грудня, і 7 січня.
Насправді, є деяка незручність у святкуванні такого святого, радісного і об’єднуючого всіх людей свята за двома вимірами часу. Проте незалежно від того, хто і в які дні буде його святкувати, найважливішими є наші позитивні думки, любов до ближнього і добрі діяння.
Христос народився! Славімо Його!